Належить до холодноводних риб. Він віддає перевагу швидкотекучим річкам з
чистою водою, багатою на кисень, відноситься до реофілів. У спеку риба тримається поблизу джерел або
забирається під камені, корчі, де впадає в оціпеніння, не живиться. Навесні та
влітку основними компонентами її живлення є комахи та їхні личинки; восени,
коли зникають жуки, мухи,
коники та інші комахи, вона споживає риб, найчастіше гольяна, що майже завжди живе поруч з ним. Найінтенсивніше
риба споживає корм рано-вранці та ввечері.
Темп росту залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, в умовах
Закарпаття довжина цьоголітка пструга в річці досягає близько 8 см, в озері — близько 11 см; шестирічні риби в
річці мають довжину 35 см,
в озері — понад 46 см.
Маса їх відповідно в річці 310
г, в озері 890
г. Пструг струмковий може досягати зрідка довжини
близько 60 см.
Нереститься пізно восени, переважно в жовтні — листопаді на ділянках з
швидкою течією, де дно кам'янисте або вкрите галькою. Самка будує з гальки
гніздо, куди відкладає ікру.
Після запліднення ікри, вона загортає гніздо. Зародки розвиваються під шаром
ґрунту, який промивається водою, до наступної весни. У квітні — травні
з'являються мальки. За тривалий час інкубації багато ембріонів гине, саму ікру знищують риби-плідники, а також
харіуси, миньки. Плодючість пструга струмкового невелика. Наприклад, у самок,
маса яких близько 125 г,
вона коливається від 230 до 595 ікринок.
Має ніжне, смачне, рожевого кольору м'ясо і високо ціниться як делікатесний
продукт. Промислового значення вона не має через свою малу чисельність, тому на
відтворення її запасів давно звернули увагу. В Україні пструга струмкового
розводять у гірських річках Карпат, де створено понад 20 заводів відтворення запасів цієї
цінної риби.
Розведення пструга поклало початок ставковому рибництву. Поширення пструга
струмкового українських водоймах зумовлене наявністю прохолодних, чистих і
прозорих вод з швидкою течією й кам'янистим дном. Такі умови є у верхів'ях Прута,
Черемоша, Серету,
Стрию, Дністра та його притоків Свіча і Лімниця,
у Тисі,
Тересві, Тереблі, Ріці,
а також у гірських річках Криму.