Чехоня - мешканка відкритої глибокої води. Влітку тримається
переважно в товщі води, але часто піднімається до поверхні, полюючи за
повітряними комахами або дрібними рибами, або, навпаки, опускається на дно.
Улюблені місця - глибоководні стремнини поблизу вирів, місця під кручами з
чагарниками, з яких у воду падають різні комахи, які є кормом чехоні. Однак
близько до берегів вона не підходить. Тримається звичайно зграями на середній і
швидкій течії, тихих заплав уникає. Днем знаходиться в постійному русі, проте
веде осілий спосіб життя, тобто особини однієї зграї постійно освоюють певну
ділянку водойми. Вночі вони невеликими зграйками ховаються за укриття на помірній
течії - поглиблення дна річки за перекатами, за поваленими деревами в воду,
невеликими острівцями. Зі зниженням температури води стада перекочовують на ями
з уповільненою течією, де й мешкають в зимовий час, ведучи малорухливий спосіб
життя. Навесні перед розмноженням зграї чехоні здійснюють тривалі пересування
вгору за течією річок, заходячи під час розливу й у їх заплави.
Ікрометання спостерігається при температурі води 15-20 °C. Може нереститися як на
мілководних перекатах прибережній частині заплави, так і в самому руслі річки,
що залежить від рівня підняття паводкових вод. Глибини на нерестовищах не
перевищують 1 м.
Місця нересту покриті луговою трав’янистою рослинністю та рідкісним чагарником.
Оболонки вимітаної ікри чехоні неклейкі й, сильно набухаючи, ікра стає плавучою
й легко зноситься течією з місць нересту. Зародки розвиваються в ікрі в процесі
її дрейфу (спливання за течією) у товщі води.
Чехоня дуже вимоглива до умов розмноження. Вона нереститься в місцях із
значними швидкостями течії води, на ділянках з щільно задернованим дном,
протягом двох-трьох діб, що залежить від температури води. Личинки, що
вилупилися з ікри, зносяться течією. Поблизу нерестовищ і в заплаві вони можуть
бути до кінця паводку. Разом зі стоком паводкових вод у русло річки потрапляють
і личинки, які протягом місяця перетворюються на мальків.
Самці чехоні беруть участь у нерест починаючи із дво-, трирічного віку, самки -
в трьох-, чотирьохрічного. Серед особин одного віку самці дозрівають раніше
самок, коли довжина їхнього тіла перевищує 20 см. Плодючість самок із
збільшенням їх розмірів зростає. Наприклад, самка чехоні з Дністра довжиною 23,5 см мала близько 4,6
тис. ікринок, а довжиною 44,5
см - понад 72,3 тис. Вся ікра виметується одночасно.
Зростає чехоня досить швидко. Найбільш інтенсивно - у перші роки життя, з
настанням статевої зрілості темп зростання знижується. Наприклад, у нижній
течії Південного Бугу довжина тіла чехоні на першому році життя становила в
середньому 7,5, на шостому - 33,6
см. У даний час довжина найбільш великих особин чехоні з
Дніпра в віці дев’яти років не перевищує 45 см при масі дещо більше 800 г, хоча раніше тут
виловлювали риб, довжина яких перевищувала 70 см.
У міру зростання й розвитку харчування чехоні змінюється. Якщо личинки
живляться переважно дрібними тваринами, що мешкають у товщі води (дрібні рачки,
коловертки), то пізніше риба переходить на харчування личинками комах і їх
дорослими формами, а також іншими рибами (тюлька, плотва, ялець, верхівка,
піскар та інші). У період розмноження майже не харчується, зате після нересту
харчується досить інтенсивно. При низькій температурі води - пізньої осені та
взимку - припиняє харчування. Протягом доби чехоня найбільш інтенсивно
харчується в ранкові та передвечірні години. На жертву накидається з
жадібністю, не полохливі, звертає увагу на все, що плаває на поверхні води й
зовні схоже на кормові об’єкти. На риб нападає раптово, часто плаваючи з
майбутньою жертвою в одній зграї. Після упіймання риба йде в глибину, але
незабаром знову з’являється поблизу зграї, непомітно пристроївшись до неї збоку
або ззаду, вибираючи чергову жертву. Іноді проявляє активність і вночі.
У водоймах України чехоня зустрічається в нижніх течіях Дунаю, Дністра,
Південного Бугу, Дніпра, а також у прилеглих до них осолонених ділянках -
лиманах. У значних кількостях виловлюється в Дністровському лимані. Зрідка
виявляється в Сіверському Донці. Нечисленна в річках Закарпаття й у деяких
водосховищах Криму.