 За винятком щасливих миттєвостей першого і останнього льоду, зимове блесніння часто проходить безрадісно навіть на добре знайомих водоймах. Багатогодинні пошуки при відсутності клювання здатні вимотати і бувалих рибалок, не кажучи про початківців. Головні причини невдач - низька якість блешень і незграбна гра. Спробуємо розібратися в перевагах і недоліках зимових блешень і в деяких тонкощах прямовисного блесніння.
Зараз є чимало хороших зимових блешень, причому в кожному регіоні відома своя "незамінна" блешня оригінальної форми, пристосована до місцевих умов лову. Незважаючи на все розмаїття, уловисті блешні схожі в одному: їх відрізняє поєднання правильно підібраною загальної форми і ретельно вивіреної геометрії профілю, тобто розподілу товщини по довжині приманки.
При цьому матеріал і технологія виготовлення приманки мають другорядне значення. Вловиста блешня повинна володіти стабільною грою, що привертає хижака при різних швидкостях підйому, скидання й у вільному падінні. Рибалка з такою приманкою здатний спокусити "незговірливого" хижака практично на будь-якому водоймищі і в будь-який час року. У більшості зимових блешень гра набагато бідніша: вони розраховані на виконання тільки 1-2 прийомів лову, що викликають хватку. Блешнити ними, звичайно, можна в будь-якому темпі і з різною амплітудою, але користі від цього буде мало. Більш того, незграбні дії рибалки здатні не тільки відлякати самотню щуку, але і розігнати зграю судака або окуня, що опинилася поруч.
Блешні для щуки
Найбільші труднощі виникають при підборі і виготовленні блешень для лову щуки. Судакові приманки, як правило, значно важчі, і їх велика вага дещо згладжує похибки форми і розмірів. Щука, на відміну від інших риб, з підозрою ставиться до металевих приманок, позбавлених здатності лавірувати. Домогтися плавного ковзання в товщі води можна за рахунок збільшення ширини, зменшення ваги і ускладнення профілю блешні. У окремих щучих блешень геометрія профілю і зміщений центр ваги здатні створювати додаткову рухливість або зворотний хід, які є чудовими подразниками для хижої риби. Відмінна риса багатьох уловистих принад - незначна асиметричність бічних сторін по відношенню до поздовжньої осі. Такі блешні не завмирають відразу після досягнення нижньої точки скидання, а продовжують деякий час рухатися поштовхами, подібно пораненій рибці, що вибивається з сил. Асиметричні блешні незамінні протягом усього періоду ловлі хижої риби з льоду як у замкнених водоймах, так і на річках зі слабкою течією. Активний хижак атакує приманку під час лавірування, пасивний - при переміщенні в нижній точці. Завдяки особливостям гри, щуча блешня найбільше підходить на роль "універсальної" приманки. На правильно виготовлену щучу блешню можна зловити будь-яку хижу рибу в будь-якому водоймищі. Єдине обмеження: глибина лову - не більше 3-5 м. Ловити легкою лавіруючою блешнею на великих глибинах навряд чи виправдано - занадто багато часу йде на занурення принади до лінії передбачуваного знаходження хижака. Звичайно, і у ряді таких блешень є різні по вазі приманки: більш легкі - для малих глибин і лову в стоячій воді, більш важкі - для глибших місць і лову на течії. Але зайво обважнювати блешні не має сенсу, тому що вони втрачають рухливість і стають менш уловистими. Більшість наявних зараз у продажу зимових блешень є спрощеними (і здешевленими) варіантами початкових моделей.Купуючи приманки, треба пам'ятати, що їх якості найбільше залежать від форми: співвідношення ширини і товщини профілю, правильності загину, положення центру ваги, дотримання вагових пропорцій. Правильно оцінити всі ці деталі здатний тільки досить досвідчений рибалка, та й то лише використовуючи вимірювальні інструменти. Легко помітити що часто зустрічаються вади в якості виготовлення - шорсткість поверхні, неправильне заливання металу по контуру блешні, не оброблений отвір для жилки. Більшість недоліків можна усунути в ході додаткової слюсарної обробки або за допомогою доливання необхідної кількості розплавленого металу. У всіх випадках - і при купівлі, і при доведенні блешень - риболов повинен спиратися на порівняння з правильно виготовленими моделями, уловистість яких перевірена часом. Блешні для судака
На відміну від щуки, судак майже завжди реагує на приманку що опинилася поруч. В залежності від сезону він клює по-різному. На початку зими - це сильний удар, здатний вирвати з рук вудилище, після чого хижак може каменем зависнути на блешні. В середині зими клювання судака відчутні, але зазвичай безрезультатні. Судак б'є по приманці головою, частіше - зябровою кришкою, не розкриваючи рота. Створюється враження, що хижак просто відштовхує блешню, або, як кажуть рибалки, "буцає", не прагнучи проковтнути. Успіх лову судака залежить від швидкості виявлення його стоянок, і це диктує жорсткі вимоги до конструкції і форми приманок. Рибалка свердлить сотні лунок, проходить кілометри в пошуках хижака, і не може втрачати дорогий час на повільне занурення приманки. Тому протягом всього зимового сезону судака найчастіше ловлять так званими падаючими вертикальними блешнями.Ці вузькотілі, обтічні, важкі приманки зі зміщеним до низу центром ваги не відхиляються в сторони при скиданні і швидко йдуть на глибину. Досягнувши нижньої точки, вони здатні тривалий час крутитися і коливатися відносно поздовжньої осі. По першому і останньому льоді використовуються приманки з пропелером і щетинками. Окуневі блешні
Окунь - самий агресивний, безстрашний і цікавий хижак. З судаком його ріднить не тільки приналежність до сімейства окуневих, але і схожа манера поведінки-жадібність і прямолінійність. Підхід до лову також схожий: знайти зграю і швидко обловити. Коли пошук окуня йде на великих водоймах, зберегти час дозволяють блешні, що за мінімальної гри здатні швидко дійти до лінії лову. Більшість окуневих блешень привертає хижака при різних темпах гри. Навіть з одною уловистою приманкою зловити рибу вдається незалежно від часу та сезону лову. При цьому добре відомо, що на різних водоймах окунь віддає перевагу блешні певної форми з різними особливостями гри. Давно минули часи, коли на гачках окуневих блешень спилювали борідку, або замість гачка ставилася заломлена голка, що дозволяло при гарному клюванні встигнути витягнути з однієї лунки максимальну кількість риби. Часто окунь реагує не на саму блешню, а на трійник, що плавно розгойдується , обрамлений пучком синтетичних або вовняних, що гірше, ниток фасного або оранжевого кольору. Якщо клювання слабке, то за відсутності трійника рибалка може відчувати численні торкання риби, але підсікти її, як правило, не вдається. Ловля окуня рідко відбувається на глибинах що перевищують 3-5 м, тому розміри і вага багатьох блешень відповідають саме цим умовам. Якщо відкинути деталі, то гра більшості окуневих блешень однотипна. Навіть у великого окуня основним кормом є мальок, або дрібна рибка, розмір якої залишається незмінним протягом всього риболовного сезону (середня уклійка,верхоплавка). Це не означає, що окунь не проявляє інтерес до більш великих приманок. Іноді він люто атакує зимові судакові і щучі блешні, але це трапляється порівняно рідко.
Газета "Рыбак Рыбака" 1/2004
|
