1. Спостерігання

Багато рибалок, що приходять на водойму, відразу закидають приманку. А цього робити не варто. Потрібен час, щоб як слід роздивитись. Отже, дивимось двома очима. Де може стояти щука? Зверніть увагу на повалені на воду стовбури дерев, очерет і клаптики зів'ялого латаття, а також на ями на дні. Це, як правило, і є «гарячі точки». Якщо пощастить, то можна уздріти щуку під час полювання (маленька рибка вискакує з води). Це вже половина удачі.

2. Вивчати поведінку щуки

У риб існує конкретний час кормів лі, який вам необхідно знати. Щоправда, щуки проводять лише невелику частину часу у пошуках їжі. Якщо їх шлунок повний, вони можуть цілий день не торкатись навіть до найкрасивішої та найапетитнішої приманки. Але справжній рибалка знає їх обідній час. Якщо ви регулярно спостерігаєте за великими щуками, позначайте період жирування і приходьте на рибалку в цей час доби. Такий прийом підвищить шанси упіймати їх на гачок.

3. Йти власним шляхом

Вибираючи спосіб ловлі на конкретній водоймі, більшість рибалок орієнтується на своїх колег. Якщо багато ловлять на блешню, то майже кожен аж пищить, щоб «прочесати» в такий спосіб все озеро. Звісно, за такої умови можна впіймати чималу кількість щук, але постає питання: чи є насправді це найкращою приманкою для щуки? В таких випадках варто проекспериментувати і порибалити у другий спосіб. Наприклад, спробувати схопити щастя завдяки воблеру, силіконовим рибкам чи інших штучних приманках. На озерах, де щука клює на рибку-приманку, варто спробувати морську рибу. Для цього впродовж кількох днів підгодовуйте місце, а потім ловіть там. Адже не одна навіть найкрутіша щука була зваблена сардинкою чи половинкою макрелі.

4. Придумайте щось нове

Експеримент і терпіння - запорука вдалої риболовлі. Для прикладу, ви ловите на ділянці з триметровою глибиною перед очеретяним мілководдям. Починайте обловлювати його воблером з глибиною занурення близько 1 м, тому часто щуки атакують свою здобич знизу. Коли з його допомогою ви ретельно обловили цю ділянку, поміняйте приманку на воблер із більшою глибиною занурення (близько трьох метрів) або на велику силіконову рибу зі свинцевою голівкою. Вивчивши всю товщину води, можна з впевненістю говорити чи є кльош чи нема. На перспективних місцях треба затриматись на півгодини, тому що обережні велику щуки часто починають атакувати приманку тільки після кількох закидувань.

5. Повільно проводьте приманку

Багато рибалок використовують швидке проводження приманки. Раджу вам послідкувати якось за уклейкою на мілководді. Ось вона пропливає якусь відстань, стоїть майже не рухаючись у воді, а потім знову пливе. Таким чином в порівнянні зі звичайною здобиччю наша приманка з її швидким проводженням може здатись щуці підозрілою. Може бути, що саме неправильну проводку інколи хижаки, переслідуючи приманку на безпечній відстані до самого берега, раптом повертають назад. З появою нового покоління воблерів типу суспендерів (підвішений воблер) можна (на відміну від металевих приманок) робити паузи у проводження, не побоюючись їх миттєвого занурення на дно. До речі, щука часто схоплює вобл ер саме в той момент, коли після паузи він знову починає рухатись.

6. Розширюйте кругозір

На водоймах, де ловля з човна заборонена, багато рибалок рибачить на відстані 20 м від берега. Тому через якийсь час на цій вузькій прибережній смузі щуку навряд чи піймаєш. Щоправда, хитруни за допомогою поплавка-вітрила навчились під дією вітру направляти свою приманку далеко по озеру, щоб у кінцевому результаті таки зловити омріяний трофей. Але ця схема також здатна функціонувати з точністю навпаки. На малих озерах багато рибалок проводять свою приманку на середині озера, тому що вважають ніби там водять щуки. Але на відкритій воді риба навряд чи знайде прилисток. Тому на таких водоймах є сенс «пройтись» із силіконовою рибкою по береговим зонам, адже тут багато водоростей, кущів, очерету, де щука сидить у засідці. Щоправда, ці місця доводиться обловлювати, тихі підкравшись і беззвучно йдучи по берегу. У подібних ситуаціях навіть тінь рибалки, що падає на поверхню води в прибережній зоні слугує попереджувальним сигналом для риб.

7. Імітуйте природну їжу

В невеликих канавах, в яких навіть великі щуки харчуються в основному мальком, велика яскраво-червона силіконова риба викличе швидше підозру, аніж заохотить до покльовки. Те ж стосується і других водойм, в яких щуки харчуються рибами одного виду.

8. Вибирайте чутливі снасті

Досі побутує думка, що щуку потрібно ловити жорсткими вудилищами і на жилці діаметром 0,40 мм. Та на практиці вистачає й тоншої снастю. На малих озерах, де рідко зустрічаються 5-кілограмові щуки, достатньо мати надійну жилку діаметро0, 25 мм і тонкий сталевий поводок вантажопідйомністю 5 кг. Навіть на великих водоймах цілком підійде жилка діаметром 0, 30 мм. Правда, для таких тонких жилок потрібні м'які вудилища з параболічним устроєм, які амортизують рибки щуки при спробі втекти і швидко втомлюють її.

9. Правильно підбирайте гачки та рибку-приманку

Коли ми ловимо на великі одинарні гачки (№ 2/0 і більші), необхідно дати щуці як слід заковтнути приманку. Якщо ж приманка знаходиться поблизу якої-небудь перешкоди, виникає небезпека, що щука сховається в ній ще до того як ми почнемо підсікати. У зв'язку з цим перед затопленими деревами, краями водоростей та ін. використовують систему з двох трійників, які втикають на кожній стороні рибки приманки. Коли поплавок зануриться, швидко лічимо до десяти і підсікаємо. Більшість щук засікають спереду.

10. Будьте впевнені у собі

Це найважливіша умова у риболовлі. Чи є у вас приманка, яка подарувала вам кілька красунь-щук? Тоді залишайтесь вірними цій приманці і далі. Для освоєння нових методів вам треба ще пройти психологічний бар'єр. Тільки тоді, коли збільшиться улов, виросте й упевненість у собі.